1 Відповідь

1. 

   Barbara Ерудит

   2024-08-13T12:30:25+03:00Added an answer on 13 Серпня, 2024 at 12:30 pm

   Вітаю! Вигук є особливою частиною мови, яку не відносять ні до самостійних, ні до службових, оскільки не виконують функцій ні тих, ні тих. Однією з особливостей вигуку є те, що це незмінна частина мови, яка позначає емоцію, почуття, виявлення волі до людини.

   За походженням виділяють похідні і не похідні вигуки.

   Похідні вигуки – це ті, які походять від самостійних частин мови. Наприклад, “Тату! Зачекайте!”, “Вікторе! Зупиніться!”

   Також є і непохідні вигуки – це ті, походження яких встановити неможливо! Наприклад, “ой!”, “а!”, “о!”, “ах!”, “ех!” та інші.

   Окрім того, залежно від того, що саме виражають вигуки, в українській мові їх прийнято поділяти на групи: емоційні, спонукальні, звуконаслідувальні, слова ввічливості та слова, утворені від інших частин мови.

   Емоційні – виражають емоцію. Наприклад, страх, захват, гнів, роздратування, задоволення, щастя, радість і т.д. (ой, лишенько! ура! нарешті! ой! ох! та інші).

   Спонукальні вигуки – спонукають особу до якоїсь дії. Наприклад, геть! сюди! киць-киць! тощо.

   Слова ввічливості – виражають правила етикету, такі, наприклад, як вітання, прощання, побажання та ін. Наприклад, вітаю! дякую! на здоров’я! тощо.

   Звуконаслідувальні слова – наслідують звуки або голоси тварин, комах, природи. Наприклад, гав-гав! няв-няв! ку-ку! та ін.

   Вигуки – слова, утворені з інших частин мови у кличному відмінку, якщо це іменники, або у називному, якщо це дієслова або займенники. Наприклад, тату! допоможіть! Слава Україні! та ін.

   • • 0
   • Reply
   • • Report