Як підкреслювати частини мови?
Пізнай.com
Lost your password? Please enter your email address. You will receive a link and will create a new password via email.
Please briefly explain why you feel this question should be reported.
Please briefly explain why you feel this answer should be reported.
Please briefly explain why you feel this user should be reported.
На сьогодні в українській мові існує десять частин мови, кожна з яких має своє позначення/підкреслення: іменник, дієслово, прикметник, прислівник, числівник, займенник, сполучник, частка, відгук, прийменник.
Іменник (відповідає на питання хто? що?) підкреслюється однією прямою горизонтальною лінією. Наприклад, іменник «стіл»
Дієслово (відповідає на питання що робити? що зробити) підкреслюється двома прямими горизонтальними лініями. Наприклад, «танцювати»
Прикментик (відповідає на питання який? яка? яке? які?) підкреслюється горизонтальною хвилястою лінією. Наприклад, «коричневий».
Прислівник (відповідає на питання як? де? коли? для чого? куди? чому? скільки?) підкреслюється пунктирною лінією, яка складається із рисок і крапок. Наприклад, «вчора».
Числівник (відповідає на питання «скільки?») підкреслюється залежно від того, яким членом він виступає у реченні. Наприклад, якщо числівник виступає прикметником у реченні, то підкреслюємо його як прикметник хвилястою лінією. Наприклад, «восьмий автомобіль». Якщо виступає іменником, наприклад, «четверо друзів», то підкреслюємо як іменник прямою горизонтальною лінією.
Займенник (вказує на предмет, але не називає його: він, вона, воно, вони). Тут схожа ситуація як із числівником. Якщо займенник виступає головним членом речення. Наприклад, підметом, то і підкреслювати займенник потрібно як підмет – однією прямою лінією. Якщо ж другорядним, наприклад, доповненням чи обставиною, то і підкреслюється як доповнення – пунктирною лінією, як обставина – штрих-пунктирною лінією.
Сполучник (і, та, або, чи) обводиться колом.
Частка (Наприклад, «навіть», «лише», «хоч»). За загальним правилом частки є незмінними словами і не мають самостійного значення, а отже, не є членами речення. Виняток складають формотворчі та заперечні частки. Формотворчі підкреслюємо як дієслово – двома горизонтальними лініями. Заперечні – підкреслюють так як і слова, з якими вони пов’язані змістом.
Пропустили ще прийменник («у», «до», «на», «під», «поза»). Він підкреслюється так як і слово, з яким він пов’язаний. Наприклад, «я пішла до подруги», «до подруги», подруга – додаток, отже і прийменник підкреслюємо як додаток, пунктирними лініями.
Ось наглядний приклад, як слід підкреслювати частини мови.
Підмет – хто? що? Підкреслюється суцільною лінією.
Присудок – що робить? Підкреслюється дві суцільними лініями.
Означення – який? яке? яка? які? Підкреслюється хвилястою лінією.
Додаток – кого? чого? кому? чому? Підкреслюється пунктир.
Обставина – де? коли? звідки? з якою метою? Підкреслюється крапкою з рискою.
Ну, ще варто знати, що існують самостійні і службові частини мови.
Самостійні – це ті, які мають своє самостійне лексичне та граматичне речення. Вони ще є членами речення.
Службові – не мають самостійного значення, їх призначення додавати відтінків головним членам речення, тому їх ще називають другорядними членами речення.
Отож, самостійними частинами мови є: іменник, прикметник, числівник, займенник та дієслово.
Іменник – це назва предмета, особи, явища, місця, часу тощо і відповідає на питання хто? що?.
Прикметник – це ознака предмета, особи, явища тощо, відповідає на питання: який? яке? які?.
Числівник – це слово, що позначає кількість предметів, порядок при лічбі, числовий відтінок ознаки і відповідає на питання скільки?.
Займенник – це слово, що вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад, він, вона, воно, вони.
Дієслово – це слово, що позначає дію, стан, процес і відповідає на питання: що робити? що зробити? що робить? що робив? і т. п.
Службові частини мови:
Прийменник – вживається для зв’язку слів у словосполученні і реченні. Наприклад: у, в, під, на та ін.
Сполучник – вживається для зв’язку однорідних членів речення, частин складного речення та окремих речень у тексті. Наприклад, і, або, та та ін.
Частка – це службова частина мови, що вживається для вираження різних модальних значень (певності, непевності, бажань тощо), а також для зв’язку частин речення та окремих речень у тексті.
Є загальні правила підкреслення частин мови:
Головні члени речення (підмет і присудок) підкреслюються суцільною лінією. Підмет підкреслюємо однією суцільною лінією, а присудок – двома.
Другорядні члени речення підкреслюються переривчастими лініями різного виду:
Додаток – переривчастим пунктиром.
Означення – суцільною хвилястою лінією.
Обставина – лінією, що складається з чергування крапки і тире.
Службові частини мови підкреслюються прямою лінією.